О себе

Меня зовут Игорь Чорновол – доктор исторических наук, журналист, туристический гид. Автор 7 книг: «Польско-украинское соглашение 1890 – 1894 гг.» (2000), «Украинская фракция Галицкого краевого сейма. 1861 – 1901. Очерк из истории украинского парламентаризма» (2002), «199 депутатов Галицкого сейма. 1861 – 1914» (2010), «Компаративные фронтиры: мировое и отечественное измерение» (2016),«Украинская фракция Галицкого краевого сейма. 1861 – 1914» (2018), около 140 научных публикаций (статьи, публикация первоисточников, рецензии), в основном из прошлого Галичины австрийского периода на английском, белорусском, польском, руском, украинском языках, а также бестселлера «100 выдающихся львовян»(2009, 2е издание – 2020).

Энтузиаст популяризации прошлого Львова, модератор популярных рубрик «Люди Львова» (2004 – 2008) и «Galicia incognita» (2012 – 2014) «Львовской газеты». В 2009 г. издательство «Триада плюс» выпустило сборник эссе И.Чорновола под названием «100 выдающихся львовян» – номинант конкурса «Книга года» Львовского форума издателей, хит продаж книг о Львове 2009 г. Александра Коваль, президент Форума издателей, об этой книге И.Чорновола: «Меня как-то убеждали, что все выдающиеся люди происходят из Харькова. И хотя я упорно спорила (ведь всем известно, что мы лучшие), однако аргументов в пользу львовян таки было мало. А теперь есть эта книга и мы можем кому угодно доказать, что без львовян не было бы ни мазохизма с экзистенциализмом, ни даже Болгарии с Пакистаном. Ведь неизвестно, как бы сложилась жизнь Мартина Бубера или Леопольда Вайса, если бы они родились в Черновцах, Одессе, а хотя бы и Париже. А каждый из нас должен помнить: родившись во Львове, мы должны что-то для него сделать, а если это не удается, то хотя бы не навредить, не уничтожить созданного не нами».

Мои книги

  • «Польско-украинское соглашение 1890 – 1894 гг.»
  • «Украинская фракция Галицкого краевого сейма. 1861 – 1901. Очерк из истории украинского парламентаризма»
  • «199 депутатов Галицкого сейма. 1861 – 1914»
  • «Компаративные фронтиры: мировое и отечественное измерение»
  • «Украинская фракция Галицкого краевого сейма. 1861 – 1914»
  • «100 выдающихся львовян»

Игорь Чорновол. 100 выдающихся львовян

В книгу вошли сто научно-популярных эссе о выдающихся львовянах XIX – XX вв. – австрийцев, армян, евреев, поляков, украинцев, мусульман – имена которых записаны на скрижалях мировой истории и культуры. Значительная часть персоналий книги до сих пор была известна недостаточно. Эссе публиковались на страницах «Львовской газеты» в рамках рубрики «Люди Львова» в течение 2004 – 2008 гг. Книга щедро иллюстрирована. Учителям, студентам, историкам и всем поклонникам прошлого Львова.
Игорь Чорновол. 100 выдающихся львовян. Львов, 2020. 448 с.
200 грн

Від автора. Передмова до другого видання
Л.Зашкільняк. Не тільки Львів
Граф Давид Абрагамович і вірмени ХХ ст.
На досвітках «Світоча». Климентина Авдикович
Перший митрополит. Антоній Ангелович
Магомет Асад – фундатор Пакистану
Закрут Баденія
Граф Станіслав Баденій – маршал Галичини
Простір Банаха
Скошений цвіт. Володимир Барвінський – засновник «Діла»
Тягар прагматизму. Олександр Барвінський
Героям – слава! Ольга Басараб
Князь Олександр І Баттенберґ у Львові 1886р.
Фердинанд Бауер – міністр оборони Австро-Угорської монархії
Фабрика горілок і лікерів Бачевського
Останній позитивіст. Михайло Бобжинський
Екзистенціалізм Мартина Бубера
«Руська трійця»: Іван Вагилевич
«Руська трійця»: Яків Головацький
«Руська трійця»: перепоховання Маркіяна Шашкевича
На «Веселій львівській хвилі». Казимир Вайда і Генрик Фоґельфенґер
Мисливець за мікробами. Рудольф Вайґль
У пошуках гармонії. Анатоль Вахнянин
Панорама Львова Януша Вітвіцького
Герой Листопадового Зриву. Дмитро Вітовський
Хто вбив Ярослава Галана?

Cogito ergo sum. Збіґнєв Герберт
Грушевський у Львові
Незбагненний намісник. Граф Аґенор Онуфрій Ґолуховський
Граф Аґенор Марія Ґолуховський – міністр закордонних справ
Австро-Угорщини
Зиґмунт Ґорґолєвський і Оперний театр
Польський гайдамака. Северин Ґощинський
Кохання у Львові. Артур Ґроттґер і Ванда Монне
«М’яч круглий, а воріт – двоє». Казимир Ґурський
Enfant terrible. Граф Войцех Дідушицький
Граф Володимир Дідушицький – меценат
Сентиментальний губернатор. Вацлав Залєський
Останній шотландець. Мирон Зарицький
Дезорієнтація на місцевості. Леопольд фон Захер-Мазох
Піонери нафтової промисловості. Ян Зег і Ігнатій Лукасєвич
Перший мер. Флоріян Зємялковський
Смерть у Брюховичах. Володимир Івасюк
«Інтерес до міської історії відродився напередодні ювілею
1956 року». Розмова з Ярославом Ісаєвичем
Омелян Калитовський, або чому не сформувалася школа
«українська школа» Ліске
Ідеаліст з Кракова: Валеріян Калінка
Святомученик Микола Конрад, блажені та святі
З Соловків до Львова. Юрій Карась-Голинський
Школа Грушевського: Мирон Кордуба
Школа Грушевського: Іван Кревецький
Школа Грушевського: Іван Крип’якевич
Франц Краттер – фундатор «Ґазети Львівської»

Зірки та терни Соломії Крушельницької
Микола Кузнєцов – радянський розвідник
«Карпати» – володарі Кубка СРСР 1969р,
Розмова з Ігорем Кульчицьким
Апологія бунту. Яцек Куронь
Юліян Лаврівський та Академічна ґімназія
Творець модерного Львова. Іван Левинський
Князь Лев Данилович
Іван Левицький – фундатор галицької бібліографії
Від Високого Замку до Голівуду. Станіслав Лєм
Пером і шаблею. Валерій Лозинський
Легенда польської журналістики. Ян Лям
Fin-de-siecle. Юліян Марковський
Класик. Людвіґ фон Мізес
Пасаж Міколяша
Казимир Міхаловський – фундатор нубіології
Ігнатій Мосьціцький – винахідник і президент держави
Про цукорки, Моцарта та Собор св. Юра
Зірка Голівуду. Пол Муні
Євген Озаркевич – фундатор української медицини
Оссолінеум
«Народний професор». Мар’ян Панчишин
Казка про Попелюшку: Яків Парнас і Йосиф Сталін
Поляки та індіанці. Людвік Повідай
Андрій Поліщук – кінозірка Галичини
Ян Генрик Розен і Вірменський собор
Сеньйор українських політиків. Юліян Романчук
Феміністки. Мілена Рудницька
Князь Лев Сапіга – перший маршал Галичини.

«Червоний князь». Адам Сапіга
Едісон металургії. Тадей Сендзімір
Театр Скарбка
Францішек Смолька: від вождя вулиці до президента парламенту
Володимир Старосольський – фундатор української політології
Панорама битви під Рацлавіцами. Ян Стика і Войцех Коссак
Генерал Мирон Тарнавський
Казимир Твардовський – фундатор львівсько-варшавської
філософської школи
Концерн Івана Тиктора
Школа Грушевського: Степан Томашівський
Станіслав Улям – винахідник водневої бомби
«Я Людвік Флек, жид, мікробіолог…»
«Франко – поза течією, марґінал, а тому революціонер»,
Розмова з Ярославом Грицаком
Тесть ОУН. Степан Федак
Leopolitanica Лукії Харевич
Апологія бунту. В’ячеслав Чорновіл
Чемпіон. Віктор Чукарін
Моральність і реальність. Митрополит Андрей Шептицький
Повстанці 1863р. Шимон Шидловський
Антоній Шнайдер – фундатор галицького краєзнавства
Будинок Шпрехера
Іцхак Штайнбек і Корея, «Народна часопись» і Кирило Кахникевич
«Фама» – фірма Романа Шухевича
«Бажання СБУ зберегти таємниці неіснуючої держави створюють
підґрунтя для спекуляцій». Розмова з Володимиром В’ятровичем
Бібліографія
Перелік імен