O mnie

Nazywam się Ihor Czornowoł – historyk, doktor habilitowany, dziennikarz, przewodnik turystyczny. Autor 7 książek: „Ugoda polsko-ukraińska w latach 1890-1894” (2000), „Frakcja Ukraińska Sejmu Galicyjskiego w latach 1861-1901. Zarys z dziejów parlamentaryzmu ukraińskiego” (2002), „199 posłów na Sejm Galicyjski, 1861-1914” (2010), „Comparative Frontiers: wymiar światowy i krajowy”, „Frakcja ukraińska Sejmu Galicyjskiego, 1861 – 1914” (2018), ok. 140 publikacji naukowych (artykuły, publikacje źródłowe, recenzje), głównie z przeszłości Galicji epoki austriackiej w języku angielskim, białoruskim, polskim, ukraińskim, a także bestseller „100 wybitnych lwowian ”(2009, 2-e wydanie – 2020).

Entuzjasta popularyzacji przeszłości Lwowa, moderator popularnych rubryk „Ludzie Lwowa” (2004 – 2008) i „Galicia incognita” (2012 – 2014) „Lwowskiej Gazety”. Moja książka „100 wybitnych lwowian” nominowana została do konkursu „Księżka Roku”; organizowanego przez lwowskie Forum Wydawców, a także została bessellerem wśród książek o Lwowie w 2009 roku. Oleksandra Koval, prezes Forum Wydawców, o tej książce: „Kiedyś byłam przekonana, że wszyscy najwybitniejsi ludzie pochodzą z Charkowa. I choć uparcie się sprzeczałam (bo wszyscy wiedzą, że jesteśmy najlepsi), argumentów na korzyść lwowian było za mało. A teraz jest ta książka i możemy każdemu udowodnić, że bez lwowian nie byłoby masochizmu z egzystencjalizmem, nawet Bułgarii z Pakistanem. Nie wiadomo przecież, jak potoczyłoby się życie Martina Bubera czy Leopolda Weissa, gdyby urodzili się w Czerniowcach, Odessie, a choć by i w Paryżu. I każdy z nas musi pamiętać: urodziwszy się we Lwowie, musimy coś dla niego zrobić, a jeśli to się nie uda, to przynajmniej nie szkodzić, nie niszczyć tego, czego nie stworzyliśmy”.

Moje książki

  • „Ugoda polsko-ukraińska w latach 1890-1894”
  • „Frakcja Ukraińska Sejmu Galicyjskiego w latach 1861-1901. Zarys z dziejów parlamentaryzmu ukraińskiego”
  • „199 posłów na Sejm Galicyjski, 1861-1914”
  • „Comparative Frontiers: wymiar światowy i krajowy”
  • „Frakcja ukraińska Sejmu Galicyjskiego, 1861 – 1914”
  • «100 wybitnych lwowian ”

Ihor Czornowoł. 100 wybitnych lwowian

Książka zawiera sto esejów popularnonaukowych o wybitnych lwowianach XIX-XX wieku. – Austriacy, Ormianie, Żydzi, Polacy, Ukraińcy, Muzułmanie – których imiona są zapisane na tablicach historii i kultury światowej. Znaczna część osobowości książki nie była do tej pory wystarczająco poznana. Eseje publikowane były na łamach „Gazety Lwowskiej” pod tytułem „Lud Lwowa” w latach 2004-2008. Książka jest bogato ilustrowana. Dla nauczycieli, studentów, historyków i wszystkich miłośników przeszłości Lwowa.
Ihor Czornowoł. 100 wybitnych lwowian . Lwow 2020. 448 s.
200 hrn.

Від автора. Передмова до другого видання
Л.Зашкільняк. Не тільки Львів
Граф Давид Абрагамович і вірмени ХХ ст.
На досвітках «Світоча». Климентина Авдикович
Перший митрополит. Антоній Ангелович
Магомет Асад – фундатор Пакистану
Закрут Баденія
Граф Станіслав Баденій – маршал Галичини
Простір Банаха
Скошений цвіт. Володимир Барвінський – засновник «Діла»
Тягар прагматизму. Олександр Барвінський
Героям – слава! Ольга Басараб
Князь Олександр І Баттенберґ у Львові 1886р.
Фердинанд Бауер – міністр оборони Австро-Угорської монархії
Фабрика горілок і лікерів Бачевського
Останній позитивіст. Михайло Бобжинський
Екзистенціалізм Мартина Бубера
«Руська трійця»: Іван Вагилевич
«Руська трійця»: Яків Головацький
«Руська трійця»: перепоховання Маркіяна Шашкевича
На «Веселій львівській хвилі». Казимир Вайда і Генрик Фоґельфенґер
Мисливець за мікробами. Рудольф Вайґль
У пошуках гармонії. Анатоль Вахнянин
Панорама Львова Януша Вітвіцького
Герой Листопадового Зриву. Дмитро Вітовський
Хто вбив Ярослава Галана?

Cogito ergo sum. Збіґнєв Герберт
Грушевський у Львові
Незбагненний намісник. Граф Аґенор Онуфрій Ґолуховський
Граф Аґенор Марія Ґолуховський – міністр закордонних справ
Австро-Угорщини
Зиґмунт Ґорґолєвський і Оперний театр
Польський гайдамака. Северин Ґощинський
Кохання у Львові. Артур Ґроттґер і Ванда Монне
«М’яч круглий, а воріт – двоє». Казимир Ґурський
Enfant terrible. Граф Войцех Дідушицький
Граф Володимир Дідушицький – меценат
Сентиментальний губернатор. Вацлав Залєський
Останній шотландець. Мирон Зарицький
Дезорієнтація на місцевості. Леопольд фон Захер-Мазох
Піонери нафтової промисловості. Ян Зег і Ігнатій Лукасєвич
Перший мер. Флоріян Зємялковський
Смерть у Брюховичах. Володимир Івасюк
«Інтерес до міської історії відродився напередодні ювілею
1956 року». Розмова з Ярославом Ісаєвичем
Омелян Калитовський, або чому не сформувалася школа
«українська школа» Ліске
Ідеаліст з Кракова: Валеріян Калінка
Святомученик Микола Конрад, блажені та святі
З Соловків до Львова. Юрій Карась-Голинський
Школа Грушевського: Мирон Кордуба
Школа Грушевського: Іван Кревецький
Школа Грушевського: Іван Крип’якевич
Франц Краттер – фундатор «Ґазети Львівської»

Зірки та терни Соломії Крушельницької
Микола Кузнєцов – радянський розвідник
«Карпати» – володарі Кубка СРСР 1969р,
Розмова з Ігорем Кульчицьким
Апологія бунту. Яцек Куронь
Юліян Лаврівський та Академічна ґімназія
Творець модерного Львова. Іван Левинський
Князь Лев Данилович
Іван Левицький – фундатор галицької бібліографії
Від Високого Замку до Голівуду. Станіслав Лєм
Пером і шаблею. Валерій Лозинський
Легенда польської журналістики. Ян Лям
Fin-de-siecle. Юліян Марковський
Класик. Людвіґ фон Мізес
Пасаж Міколяша
Казимир Міхаловський – фундатор нубіології
Ігнатій Мосьціцький – винахідник і президент держави
Про цукорки, Моцарта та Собор св. Юра
Зірка Голівуду. Пол Муні
Євген Озаркевич – фундатор української медицини
Оссолінеум
«Народний професор». Мар’ян Панчишин
Казка про Попелюшку: Яків Парнас і Йосиф Сталін
Поляки та індіанці. Людвік Повідай
Андрій Поліщук – кінозірка Галичини
Ян Генрик Розен і Вірменський собор
Сеньйор українських політиків. Юліян Романчук
Феміністки. Мілена Рудницька
Князь Лев Сапіга – перший маршал Галичини.

«Червоний князь». Адам Сапіга
Едісон металургії. Тадей Сендзімір
Театр Скарбка
Францішек Смолька: від вождя вулиці до президента парламенту
Володимир Старосольський – фундатор української політології
Панорама битви під Рацлавіцами. Ян Стика і Войцех Коссак
Генерал Мирон Тарнавський
Казимир Твардовський – фундатор львівсько-варшавської
філософської школи
Концерн Івана Тиктора
Школа Грушевського: Степан Томашівський
Станіслав Улям – винахідник водневої бомби
«Я Людвік Флек, жид, мікробіолог…»
«Франко – поза течією, марґінал, а тому революціонер»,
Розмова з Ярославом Грицаком
Тесть ОУН. Степан Федак
Leopolitanica Лукії Харевич
Апологія бунту. В’ячеслав Чорновіл
Чемпіон. Віктор Чукарін
Моральність і реальність. Митрополит Андрей Шептицький
Повстанці 1863р. Шимон Шидловський
Антоній Шнайдер – фундатор галицького краєзнавства
Будинок Шпрехера
Іцхак Штайнбек і Корея, «Народна часопись» і Кирило Кахникевич
«Фама» – фірма Романа Шухевича
«Бажання СБУ зберегти таємниці неіснуючої держави створюють
підґрунтя для спекуляцій». Розмова з Володимиром В’ятровичем
Бібліографія
Перелік імен