Серед знаменитих львів’ян, похованих на Личаківському цвинтарі, є й Артур Ґроттґер – знаменитий польський художник (1837 – 1867). Але Ґроттґер відомий не лише своїми картинами, а й романтичним коханням до Ванди Монне. Раніше у Львові говорили про закоханих, що «кохаються, як Артур і Ванда». У кав’ярні «Купол» (існує досі), власницею якої була донька В.Монне Мариля Вольська (у будинку, де В.Монне доживала віку), існував меморіальний куточок Артура й Ванди. А в Єзуїтському парку (тепер – парк І.Франка) А.Ґроттґер посадив дуб – символ вічного кохання. Кажіть, він росте й досі.
Ґроттґер помер у Парижі на сухоти, а його наречена продала свої коштовності й, взявши суму, якої бракувало, в матері й тітки, перевезла тіло нареченого до Львова. Поховала його на місці, вказаному ним самим на Личаківському цвинтарі. Невдовзі Парис Філіппі поставив на могилі свого товариша пам’ятник у вигляді саркофага. 1873р. він встановив на саркофазі скульптуру жінки, що стоїть на колінах поруч сокола (сокіл – символ любові й вірності). Під соколом розташований портрет А.Ґроттґера (який В.Монне намалювала сама), ліра з порваними струнами й череп. Зліва від портрета А.Ґроттґера вмуровано таблицю у вигляді книги, на обкладинці якої перелічені його цикли полотен: «Варшава», «Полонія», «Зимові вечори», «Литва», «Війна». Над плитою саркофагу є напис: «Святій Його пам’яті пам’ятник той поставила Ванда».
Хоча через чотири роки Ванда Монне вийшла заміж за Кароля Млодніцького – приятеля А.Ґроттґера, – все своє життя вона тужила за своїм першим коханням. Її часто можна було побачити на могилі свого нареченого, яку вона відвідувала регулярно. Померла 2 лютого 1923р.
Детальніше про романтичне кохання Артура та Ванди – під час екскурсії по Личаківському цвинтарі.
Автопортрет А. Ґроттґера (1865); Фото В. Монне. Arthur i Wanda. Dzieje miłości Arthura Grottgera i Wandy Monne. Medyka, Lwów, 1928
