Одна з найпоказніших кам’яниць Львова, яка ось уже стільки років є фоном поштівок з зображенням пам’ятника Адамові Міцкевичу, а водночас символом нашого міста, є будинок Шпрехера. Ця висотна модерна споруда, яку називали першим львівським хмародером, відзначається поєднанням мистецької гармонії з новаторськими монументальними формами. Тож збудована 1921р. архітектором Фердинандом Касслєром і Юліяном Цибульським споруда нині має адресу площа А.Міцкевича, 8. Власником і замовником будинку був Йона Шпрехер (1861-1942 або 1943).
Напередодні першої світової війни Й.Шпрехер був одним з найбагатших львів’ян. На початку ХХ ст. він інвестував значні кошти в будівництво висотних споруд у центральній дільниці міста, розраховуючи не лише швидко компенсувати витрати, а й на швидкий прибуток (завдяки високій ціні за оренду приміщень). 1911р. Й.Шпрехер придбав будинок князя К.Понінського і замовив проект висотної споруди, яка мала б постати на його місці. Він захоплювався новинками архітектури і, ймовірно, рекомендував архітекторам орієнтуватися на стиль хмародерів Нового Йорка. Будівельні роботи розпочалися наступного року. На початку 1913р. міська рада затвердила проект фасаду, незважаючи на сумніви та критику на предмет доцільності побудови у центра міста висотної споруди, яка здатна спотворити архітектурний ландшафт міста. Через рік будову опротестували священики латинської катедри та охоронець архітектурних пам’яток міста Тадей Обмінський, які вголос заявили, що перспектива закриття баштами спроектованої споруди вежі катедри – неприпустима. Внаслідок міська рада ухвалила припинити будівництво. Втім, перша світова війна й так зумовила затримку. В серпні 1918р. Й.Шпрехер подав на розгляд міської ради прохання про дозвіл на завершення будівництва. Засідання міської ради було бурхливим. Усе ж йому дозволили завершити будівництво, проте на пропозицію архітектора Вінсентія Равського споруда не могла перевищити висоти 24 метри. Тому Й.Шпрехеру довелося відмовитися від задуму увінчання споруди високими баштами, а обмежити шестиповерховий будинок (фактично будинок має вісім поверхів) мансардами з маленькими башточками. І хоча будівництво знову затримала польсько-українська війна 1918-1919рр., 1921р. будинок був завершений, а наступного року його вже заселили різноманітні установи, серед них – консульство Румунії. Більшість приміщень винайняв французький нафтовий концерн «Малопольща», на першому поверсі відкрилася аптека та магазини.
Справа багатого львівського міщанина з амбітними архітектурними смаками процвітала до 1939р. Ні точна дата його смерті, ні її обставини, ані точне місце поховання невідомі. Проте дух підприємливого й культурного єврея продовжує жити в побудованих ним імпозантних спорудах, які прикрашають наше місто й досі.
Бажаєш дізнатися більше? Замов екскурсію!
Будинок Й.Шпрехера Фото І.Чорновола
